Галерея європейського живопису «Євро-Арт» презентує виставку, яка не просто демонструє графіку — вона пропонує досвід співпереживання. Йдеться про експозицію «Володимир Лобода (1943–2023). Лінорити», ядром якої є цикл «Шевченко на Україні» — один із найглибших і найболючіших у творчості митця.
Володимир Лобода —представник українського андеґраунду, творив у час, коли мистецтво мало бути зрозумілим, ідеологічно «правильним» і передбачуваним. Його ж мова — ламана, різка, символічна — була формою спротиву.Серія ліноритів «Велика мандрівка на Україну», поділена на 9 циклів по 40 аркушів кожний («Пікассо на Україні», «Гоя на Україні», «Дом’є на Україні», «Веласкес на Україні», «Руо на Україні. Біль», «Рембрант на Україні. Передчуття», «Бекон на Україні. Самота», «Ван-Гог на Україні» та «Шевченко на Україні»), створена у 1986 році, — це кульмінація цього спротиву. І не випадково саме у цей час, позначений драматичними подіями: повернення репресованих із заслання, початок війни в Афганістані, Чорнобильська трагедія, тектонічні зсуви у суспільстві, накопичена тиша, що починає тріскати…Митець осмислював цей час і втілював свої переживання у роботу над серією ліноритів. Протягом трьох місяців осені 1986 року щодня ходив до «свого столу» на Монастирському острові у м. Дніпро, і пекельно працював. Збирав творчі ремінісценції, обирав до діалогу тих митців, які також були борцями у свій час, досконало знаючи творчість кожного з них. «Вийшли гравюри, волаючі, як наше сьогодення, хоч для більшості все байдуже», —говорив Лобода про цю серію.
Лінорит у Лободи — не просто техніка. Це спосіб мислення. Оголена сутність.Чорно-білий контраст тут не про форму, а про крайність: життя і смерть, світло і темряву, надію і безвихідь.Різьблена лінія — нервова, уривчаста — створює відчуття напруги. Простір фрагментований, часто розбитий на площини, що нагадує іконопис або навіть розкадрований фільм.Це світ, у якому немає цілісності.І водночас — є ритм руху, боротьби, існування.
Представлений увазі глядача цикл ліногравюр «Шевченко на Україні»—не ілюстрація дотворівпоета, а діалог із ним.У класичному мистецтві Шевченко —пророк, уЛободи —процес, колективний досвід.Він розсіяний у десятках фігур: зігнутих, зламаних, тих, що падають, піднімаються, мовчать, кричать, несуть і втрачають—це пластика болю, іводночас,пластика гідності.Лобода працює з ремінісценціями — не прямими цитатами, а відлуннями. У цьому циклі можна вгадати інтонації Шевченка, але вони не ілюструються, а трансформуються, відбувається включення українського досвіду в ширший культурний контекст.
Сьогодні, коли Україна знову переживає драматичні події, цей цикл звучить особливо гостроі актуально. Володимир Лобода чесно і без прикрас вкотре ставить запитання… Його мистецтво не втішає. Воно пробуджує.
Володимир Лобода – видатний український живописець, графік, скульптор. Один із найяскравіших представників андеґраунду кінця 1960-х - початку 1990-х років.
Народився у 1943 році у Дніпрі. У 1967-68 роках навчався в Київському художньому інституті, 1973 року закінчив Дніпровський будівельний інститут, здобувши фах архітектора. У 1971 році брав участь у «Дискусійній виставці» в Дніпрі, відтоді перебував під постійним наглядом влади. Працював над низкою монументальних об’єктів у рідному місті, які у 1980-90-х роках були знищені. Наприкінці 1980-х років створив у Дніпрі товариство художників «Степ». У 1981 році із родиною переїхав до Львова.Помер і похований у Львові у 2023 році.
Творчий доробок художника налічує близько 3 тисяч живописних полотен, більше 2 тисяч естампної графіки (ліноритів, офортів, літографій), 1500 дерев’яної і кам’яної скульптури, 1500 робіт в техніці декупажу та численну кількість оригінальної графіки. Роботи Володимира Лободи зберігаються у музеях та приватних збірках України, Польщі, Канади, США, Німеччини, Швейцарії тощо.
Виставка «Володимир Лобода (1943–2023). Лінорити»—у просторі галереї «Євро-Арт» до 7 червня 2026 року.
Чекаємо на вас з 11:00 до 18:00 за адресою: м. Рівне, проспект Миру, 4.
Оренду залів для проведення художніх виставок і культурно-мистецьких заходів