«МАЛЯРСЬКЕ СОЛО ÖCSI»
(до 85-річчя Ференца Семана)
Галерея європейського живопису «Євро-Арт» презентує малярство Ференца Семана - одного із найбільш самобутніх, іронічних та сюжетних українських нонконформістів.
Ференц Семан (1937-2004) на творче псевдо Öcsi (Ичі, Ечі), котрим він сигнував усі свої мистецькі праці, «увірвався» у мистецтво Закарпаття в середині минулого століття з новими ідеями, експериментами з формою і кольором, де класичні техніки синтезувалися з сучасними, щойно відкритими. А відтак, увійшов в історію українського мистецтва як унікальний живописець, майстер натюрморта і психологічного портрета, яскравий представник андеграунду 1960-х років.
Непередбачуваний і епатажний, екзальтований і експресивний, парадоксальний і пристрасний митець категорично не сприймав академізму, а орієнтирами для нього були класики модернізму - Пікассо, Міро, Модільяні… Утім, окреме місце серед його уподобань належало творам його вчителів Адальберта Ерделі і Федора Манайла. Полотна Семана, водночас, схожі та несхожі на роботи його ужгородських колег і сучасників: відрізняються різноманіттям художніх прийомів, його авторською креативністю, бажанням «говорити своїм голосом», фантазувати, грати - бути вільним художником. Звідси і назва виставки, приуроченої до 85-річчя Майстра, – «Малярське соло Öcsi».
В експозиції представлено понад 20 робіт - автопортрети та портрети, фігуративні метафоричні та символічні композиції, різноманітні натюрморти, які загалом виходять за межі жанрів, перетворюючись на образні висловлювання, сповнені відвертого драматизму.
У картинах завжди сучасного Öcsi - відверта драма людського життя, гірка іронія, трагедія самотності та нерозуміння.
Наскрізна лінія усього його творчого шляху - іронічність. Циркові персонажі - міми, блазні - ніби втілення тогочасного суспільства, яке знаходилось в тісних лещатах більшовицької ідеології.Природньо, що система демонструвала різке неприйняття богемно-артистичного художника-вільнодумця, затаврувала його, як чужака-формаліста, який сповідує ворожу буржуазну культуру. Було від чого впасти у відчай - в алкогольне забуття.Утім, Öcsi був на нульовому рівні в соціумі, але не в мистецтві. Попри психологічні зриви, безгрошів’я та дискомфорт, його творча продуктивність була феноменальною, бо саме живопис був формою існування його особистості.
Яскраве індивідуальне малярство Семана, де переплітаються фольклор і модернізм, - важлива сторінка в історії закарпатської школи живопису і українського мистецтва загалом, як свідчення здатності традиційного до оновлення.
Сьогодні, на початку ХХІ сторіччя, коли творчість мистецького андерграунду «шістдесятників» систематизовано, незаперечним є те, що Öcsi був одним із тих, хто заклав підвалини художнього бунту, що вибухнув на межі 1980-90-х років.
Пізнавайте мистецтво з насолодою разом з «Євро-Арт»!
