Федір Манайло : один із корифеїв закарпатської школи живопису

 

Закарпатська школа живопису – визначне явище в українському образотворчому мистецтві. Серед її основоположників Адальберта Ерделі і Йосипа Бокшая чільне місце належить Федору Федоровичу Манайлу (1910-1978). Його ще називають генієм. Достеменно, саме він займає окрему нішу в художньому процесі Закарпаття. На відміну від А. Ерделі і Й. Бокшая, які осучаснили закарпатський живопис модерністськими та європейськими віяннями, Федір Манайло вдихнув у нього народне сприйняття краси та гармонії.

 

Галерея європейського живопису «Євро-Арт», популяризуючи кращі живописні взірці України, у рік 40-річчя відходу Федора Манайла у вічність, презентує його виставку із 32 картин. Безсумнівно, це колекційний живопис, але основна малярська домінанта його творчості усе ж таки відображена в експозиції. Тут представлені 4 роботи 1930-х років, по 4-5 картин 1940-50-х років, але найкраще презентована його творчість 1960-70-х років.

 

Серед найкращих робіт назвемо «В інтер’єрі гуцульської церкви», «Дерев’яна церква», «Поцілунок Іуди», які знаходяться у центрі експозиції.  Усі вони створені художником після закінчення у 1934 році Вищої Художньо-Промислової школи у Празі. Малярська  освіта дозволила Федору Манайлу інакше подивитися на рідний край, його людей, побут і на усе життя визначитися із філософією своєї праці. Заглиблення у закарпатський світ, його народну культуру, традиції сприяли виробленню особливого художнього способу відображення, який змушував глядача співпереживати, думати, зворушував душу. Тут актуальне усе: колір, композиція, фактура полотна, сюжет, що створює особливу атмосферу народного буття. Тут усе експресивно і метафорично. А ще Федір Манайло експериментує із кольором і формами, як це видно у роботі «Карпатські вершини».

 

Звичайно, засилля соціалістичного реалізму у мистецтві не оминуло художні пошуки Федора Федоровича у 1940-50-х роках. У цьому періоді життя художник звертається до пейзажу – нейтральної теми у живописі. Хоча природу зображує монументально, із певним потаємним смислом. Це спостерігаємо в експозиції галереї, де виставлені роботи майстра «Межигір’я», «Початок зими в горах», «Осінь в горах», «Ліс», «Зупинка автобуса» та ін. Почерк художника та його малярська філософія зберігаються.

 

Зауважимо, що у 1960-70-х роках художник звертається до старих наболілих тем. Але звучать вони вже по-новому, дещо піднесено і мелодійно: «Краєвид із гірською річкою», «Гуцульське обійстя», «Свято на полонині», «Лісовий водограй», «Інтер’єр гуцульської хати» та ін. Використовуючи авторську техніку, темперу та олійні фарби, Федір Манайло досягає живописної насолоди, зображуючи художній простір Карпат. Так, його палітра ніколи не висихала, на ній збереглися товсті шари фарб, як німі свідки колосальної напруги художника. Ще Федір Манайло любив акварель, техніку монотипії, графіку, мозаїку, розписував гарбузи, дерев’яні панно, практикував у кераміці, гобелені, вишивці. А у знаменитому на увесь світ фільмі Сергія Параджанова «Тіні забутих предків» із вражаючими і таємничими сюжетами, художнім консультантом був саме Федір Манайло.

І саме дякуючи йому, цей фільм став таким, яким він є.

 Виставка триватиме по 3 березня 2019 року.

 

Пізнавайте мистецтво з насолодою разом з «Євро-Арт»!

 

 

 

Поділіться новиною

Відправити в DeliciousВідправити в DiggВідправити в FacebookВідправити в Google BookmarksВідправити в StumbleuponВідправити в TechnoratiВідправити в TwitterВідправити в LinkedInВідправити в BobrdobrВідправити в LiveinternetВідправити в LivejournalВідправити в MoymirВідправити в OdnoklassnikiВідправити в VkcomВідправити в Yaru