«Кольоровий простір» - таку назву має виставка робіт групи «Художник», що відкрилася днями у клубному кафе галереї європейського живопису «Євро-Арт». Під керівництвом Анатолія Іваненка аматори-художники вже сьомий рік поспіль опановують ази живопису. Нині ж чи не вперше представляють свої роботи на широкий загал.

Свою історію група рівненських митців-аматорів веде від жовтня 2010 року, коли у Рівному стартував культурно-мистецький проект «Стань Гогеном за 90 днів». Його було ініційовано міською владою для рівнян віком від 18 років, які ніколи не малювали, але дуже хотіли навчитися це робити.

Саме із тих Гогенівців і сформувалася група «Художник», якою керував директор дитячої художньої школи Анатолій Мартиненко. Завдяки йому в групі сформувалося бажання вчитися творити і далі, незважаючи на завершення проекту «Стань Гогеном…». Після смерті першого наставника у 2014 році під свою творчу опіку групу взяв відомий рівненський художник Анатолій Іваненко.

Сьогодні група «Художник» - це не просто колектив однодумців, а своєрідна творча родина, де прагнення малювати об’єднує людей різних професій, віку та релігійних переконань. Основний кістяк цієї, так би мовити, арт-тусовки складається з 12-13 постійних учасників, втім, інколи приходять і нові люди. Але зважаючи на деякий досвід членів групи, керівник обирає лише тих, хто вже хоч трохи тримав пензля в руках.

 

- Ми приходимо на ці заняття як на свято, - розповідає Лариса Польохіна, одна з найбільш досвідчених членів групи, що була у самих її витоків. – Малюємо і водночас ділимося між собою своїми маленькими радостями, історіями, життєвим досвідом, спілкуємося на різні теми. Хтось пирога спече, хтось новим рецептом баклажанів похвалиться – у нас таке вітається, це тільки об’єднує нашу мистецьку «родину».

Цікаво, що за фахом пані Лариса – радіоінженер, але завдяки групі «Художник», де вона навчається вже 7 років, має у своєму доробку кілька персональних виставок. Зізнається, що дуже вдячна, що має можливість втілювати свою мрію. Бо належить до тої категорії людей, що вже не можуть не писати.   

Взагалі ж тут можна зустріти і бухгалтерів, і журналістів, і продавчинь, і навіть патологоанатома (!). Як і прості пенсіонери, всі вони з однаковим ентузіазмом «місять фарби», навчаючись нових премудростей живопису, якими ділиться з ними Анатолій Іваненко.

Журналіст Наталія Пастухова, до прикладу, зізнається, що прийшла сюди 7 років тому, бо дуже хотіла дізнатися, як це – змішувати фарби. Для неї це було чимось сакральним і незбагненним, а самі митці здавалися напівбогами, яким дано космічне вміння творити. Нині ж Наталія не тільки навчилася «змішувати фарби», але й пише чудові натюрморти, пейзажні композиції, дарує своїм близьким яскраві квіти на полотні. Зізнається, що любить соковиті кольори і прагне до яскравих, насичених барв у своїх роботах. А передовсім зрозуміла, що значить бути Творцем, творити щось своє і отримувати від цього насолоду.  

 

А от Тетяна Мельник гармонійно поєднала свою основну роботу і захоплення. Вона викладає образотворче мистецтво у підлітковому клубі «Самоцвіт», але це ніяк не заважає їй удосконалювати свою майстерність у групі знаного майстра. Каже, майстер не може когось навчити, якщо сам постійно не вчиться.

Для більшості учасників групи заняття в «Художнику» не просто навчальний процес, а своєрідна філософія життя. Вони розповідають, що перед кожним заняттям Анатолій Іваненко проводить для них невеличку лекцію - говорить про мистецтво, художників, напрямки і техніки у живописі, історію образотворчого мистецтва, а також часто спілкується з ученицями на різні філософські теми. Таким чином вчитель надихає їх, задає тон і настрій на кожне заняття. Пишаються його учениці і тим, що одними з перших мають можливість бачити нові картини свого гуру, часто навіть незавершеними, але це стає ще одним приводом для цікавих обговорень.

- Анатолій Іваненко не тільки дає нам знання, він навчає нас бачити світ скрізь призму живопису, він вірить в кожного з нас, дає відчути, що ми особливі, надихає, але при цьому не нав’язує нам свого художнього бачення, - говорять художниці-аматорки, безмежно вдячні своєму вчителю.

- Завдяки йому сьогодні ми бачимо своє зростання. На цій виставці представлено навіть кілька портретів – хоча раніше ніхто з нас не наважувався писати портрети, таким це здавалось недосяжним. І дивлячись на свої роботи 2-3-річної давнини, ми вже навіть трохи соромимося їх, адже відчуваємо, наскільки зросли за цей час. Але Анатолій Іваненко допомагає нам зрозуміти, що це нормально, це і є творче зростання митця, який постійно розвивається і вчиться, - додає Лариса Польохіна.   

 

А дівчата, в свою чергу зізнається Анатолій Іваненко, надихають його.

- Кожен з нас рано чи пізно замислюється над сенсом свого життя. І важливо зрозуміти: якщо ти хочеш бути щасливим, ти маєш створити своє щастя сам, - говорить художник. – Ці дівчата, вони наважилися на це. І я бачу, що вони люблять і постійно хочуть це робити, і прагнуть йти далі. І сьогодні, дивлячись на цю експозицію, я і сам розумію, наскільки виріс їхній рівень. Поодиноко ці роботи дивляться дещо не так, а ось тут, всі разом, вони багато говорять і про нашу групу, і про самих авторів.

Художниця-майстриня Зіротон Кельнер, що завітала на відкриття виставки, зізналася, що бачить гарні емоції, з якими малювалися ці картини, в яких простежується яскраве чуттєве забарвлення. А ще, в деяких роботах – навіть філософський підтекст. Тож, мовляв, і в фарбах, і в контекстах прочитується толерантний вплив самого маестро.   

Виставка «Кольоровий простір» - перша спільна виставка групи, що виходить за межі художньої школи, де представлено по 2-3 роботи кожної з учаниць. Загалом тут представлено більше 50 робіт, написаних протягом останніх двох років. Це навчальні натюрморти, пейзажі, картини і портрети, написані в різних техніках і стилях. За словами художниць-аматорок, вчитель відбирав не тільки їхні найкращі роботи, але й такі, що репрезентують усе розмаїття засвоєних навичок та вмінь. Звичайно, у кожній роботі відчувається й індивідуальне авторське начало.

Учасники групи «Художник» впевнені, їх приклад допоможе усім, хто мріє про прекрасне у своєму житті, і ніяк не зважиться знайти для цього час і місце.

Виставка триватиме до 18 червня. 

У галереї європейського живопису «Євро-Арт» експонується виставка української художниці Євгенії Гапчинської «Там, де збуваються мої мрії…».

На виставці представлено 24 абсолютно нових, різнопланових роботи. Два роки назад художниця вже привозили свої роботи у Рівне, тодішня виставка мала назву «Янголи щастя».

Євгенія Гапчинська у процесі своєї творчої праці виробила не лише фантастичний спосіб мислення, а й оригінальну манеру живописного письма. Її роботи, виконані у площині своєрідного «дитячого» світосприйняття, виглядають життєрадісно і привабливо.

– Ми вирішили в передсвяткові, травневі свята відкрити виставку Євгенії Гапчинської. Зробили виставку світлу, прекрасну, чудову, як і Великодні свята. Експозиція об’єднана під назвою «Там, де збуваються мої мрії…». Це найулюбленіша картина самої Євгенії і якось інтуїтивно ми обрали цю назву для самої виставки. Євгенія Гапчинська також передала свою фірмову продукцію, так як вона не змогла приїхати до нас на відкриття виставки, вона захотіла частинку себе передати. Тому частина продукції є з її власними автографами, – говорить арт-менеджер галереї «Євро-Арт» Ольга Жартун.

Художниця доповнює композиції картин своєрідними і промовистими написами, які одночасно служать назвами робіт: «Щасливе горнятко кави», «Я завжди з тобою», «Під маскою, я справжній», «Нас навчили цілуватися на небі» та інші.

– Євгенія Гапчинська відома своїм неординарним мисленням. Вона отримала чудову фундаментальну мистецьку освіту в рамках реалістичної школи. Художниця сформувала в Україні моду на пухкеньких, красивих діточок-янголів. І це подобається дуже багатьом людям. Саме завдяки цим нестандартним, неанатомічним формам її сюжети з дуже глибоким, дорослим змістом. На перший погляд, картини виглядають ніби дитячими, дуже простими, милими, але якщо придивитися сюжетну лінію, то вони піднімають дуже глибокі питання нашої чесності, віри та мотивації життя. Євгенія Гапчинська позиціонує проблему щастя, проблему добрих, людських мрій, які мають збуватися. В змістовій частині вона завжди користується ігровою концепцією. Янголяти ніби однакові на кожній картині, але вони по-різному розмовляють з глядачем, – розповіла куратор галереї «Євро-Арт» Лариса Костюк.

Роботи Євгенії Гапчинської мають попит як серед поціновувачів мистецтва, так і пересічних любителів прекрасного. Її полотна зберігаються в українських та європейських музеях, приватних колекціях світу.

Виставка «Там, де збуваються мої мрії…» триватиме в галереї європейського живопису «Євро-Арт» до 5 червня 2016 року.

Сьогодні у клубному кафе галереї європейського живопису «Євро-Арт» відкрилася виставка картин трьох місцевих художників – Людмили Дахової, Світлани Власової та Дмитра Крахмалюка під назвою «Камінь-ножиці-папір». По-своєму різні, але талановиті та своєрідні автори презентували рівнянам незвичні роботи сучасного мистецтва на космічні та метафізичні теми.

Частину експозиції під назвою «Галактики» презентує Світлана Власова. Серія, створена цьогоріч і раніше не експонувалася. Традиційно авторка працює із графічними матеріалами, наразі її арсенал поповнила акварель. Як розповідає художниця, всі її роботи абстрактні та виконані в техніці мозаїчного полотна. Для того, щоб створити одну роботу потрібно 3-4 години.

– Я обрала категорію «Галактики» для того, щоб відобразити суть речей, які можуть бути як калейдоскоп в пам’яті якихось місць та вражень, зібраних в рухливу субстанцію, ніби пісок. Я провожу візуальну паралель. Людська пам’ять, увага працюють набором великих об’ємів маленьких часточок. Вони час від часу збираються в якісь спогади, а потім знову розлітаються, – говорить Світлана Власова.

Найменш досвідчений серед трьох авторів виставки, проте не менш талановитий рівнянин Дмитро Крахмалюк – вперше експонує свої роботи. Автор зізнався, що надихнувшись сучасним європейським мистецтвом та наукою, ставить перед собою амбітні плани на мистецькій стежині. Роботи Дмитра об’єднала тема космосу.

– Взагалі цікавлюсь космосом, займаюсь астрономією та астрофотографією. Малюю те, що спостерігаю. Цією темою почав займатися на початку року. Поїздив по Європі, подивився на сучасне мистецтво і вирішив проявити себе також. На створення робіт мене надихнув космос. Раніше навчався скульптурі, займався археологією. Мене взагалі цікавить наука останнім часом. Наразі працюю над створенням астрофотографій, – розповів молодий художник.

Людмила Дахова – одна з найвідоміших рівненських художниць, яка відома далеко за кордоном. Традиційно роботи Людмили наповнені містичним і багатошаровим змістом, який викликає у глядача відчуття безмежності світового й космічного простору.

За словами арт-менеджера галереї «Євро-Арт» Ольги Жартун, нинішня виставка є унікальною та особливою. Троє різних авторів демонструють своє бачення звичного та незвичного, видимого та прихованого, але однаково доносять до глядача своє бачення прекрасного.

– Сучасне мистецтво є особливим і не дуже багато людей ним займається. Для Людмили Дахової це вже третій досвід виставкової діяльності в нашій галереї. Світлана Власова нещодавно представляла свої роботи в будинку культури. Дмитро Крахмалюк – молодий художник, дуже творчий, який познайомився з цими двома художницями через виставкову діяльність. Ці троє художників різні у всьому, хоча концепція виставки у них спільна. Це дуже космічна, метафізична виставка, – додає Ольга Жартун.

Варто додати, що рівняни та гості міста можуть на власні очі насолодитися сучасним мистецтвом у виконанні талановитих художників. Виставка «Камінь-ножиці-папір» діятиме в клубному кафе галереї європейського живопису «Євро-Арт» до 3 липня.