Вже 3 червня рівненська галерея “Євро-Арт” відкриється виставкою Павла Юрчука. У рамках широкомасштабного проєкту галереї «Євро-Арт” містянам презентують “Ледь Абстрактне і Трохи Військове”.

До слова, режим роботи галереї залишився незмінним, а от презентацій виставок у нас поки що не буде зовсім. Усі експозиції
можна буде переглянути з 11:00 до 19:00 із середи по неділю включно (пн і вт вихідні). – зазначила Юлія Савуляк.

"Ледь Абстрактне і Трохи Військове" презентує Євро-Арт у Рівному

Це не просто виставка, це – метафора про наш час, про пережите та про катастрофічні злами у нашому суспільстві. Презентовані твори різняться не лише стилями та жанрами (окрім графіки та живопису, тут є і справжній виклик – колажі та інсталяції), а й технікою виконання, через що складається враження, ніби цю виставку готували кілька митців.

Я хочу цією експозицією стерти усі рамки, обмеження та стереотип про те, що художник, аби бути упізнаваним, повинен працювати в одному напрямку. Натомість, використовую усі доступні засоби, техніки, стилі для пошуків і вираження своєї особистості, внутрішнього і зовнішнього світу, – розповідає Павло.

До слова, режим роботи галереї залишився незмінним, а от презентацій виставок у нас поки що не буде зовсім. Усі експозиції
можна буде переглянути з 11:00 до 19:00 із середи по неділю включно (пн і вт вихідні). – зазначила Юлія Савуляк.

"Інші": спільну живописно-фотографічну виставку представили у Рівному

Її особливість у тому, що фотографиня Ліза Бойко робила фотопортрети, а художниця Олександра Соботюк переносила їх на полотно. Загалом авторки представили 36 робіт.

18 фотографій та 8 картин, що намальовані з фотознімків. Спільну виставку фотографиня Ліза Бойко та художниця Олександра Соботюк презентуватимуть у галереї "Євро-Арт" завтра, сьогодні у них останні приготування.

Ліза Бойко, фотографиня:

- Я скидала варіанти, ми разом переглядали серію фото і разом обирали. Саша обирала, що буде малювати, я обирала, що буду друкувати.

Особливістю виставки дівчата називають те, що малюнки передані гіперреалістично, олійними фарбами. А дівчата, яких змальовувала Олександра, про фото-живописний проєкт не знали, для них це сюрприз.

Олександра Соботюк, художниця:

- Цю світлину на написання портрету я обирала з більше 30 фотографій, фотографії були всі реально дуже круті, мені дуже сподобалась ця серія.

Крім робіт в рамках спільного проєкту на виставці представленні десять картин Олександри Соботюк, дві з яких декоровані золотом.

Олександра Соботюк, художниця:

- Ну, взагалі золочіння, так називається ця техніка, де використовується питаль, найбільше використовується в іконах, але зараз в сучасному мистецтві використовують будь-де, давно хотіла спробувати, зробити щось цікаве.

Діятиме виставка до 15 березня.

Авторка: Катерина Сірук

У рівненській галереї презентували картину місцевого художника

18:27, 24 лис. 2019

"В Ужанській долині, Пейзаж із руїнами, або Полювання на качок". Таку назву має нова картина Анатолія Іваненка, яку рівненський художник презентував 24 листопада в галереї "Євро-Арт".

В Ужанській долині на Закарпатті він побував ще 5 років тому. Проте, перевести свої тодішні враження у живописний сюжет взявся лише цієї осені. На метровому полотні зображені руїни Ужанського замку з вежею донжон.

Анатолій Іваненко відомий, зазвичай, великоформатними живописними сюжетами. Але нині він навмисне поставив собі завдання написати пейзаж. І це, за словами художника, зробити складніше. Бо тут головним героєм є стан природи, власне бачення і розуміння художника цієї місцевості, її зовнішньої краси і внутрішнього змісту. У пейзажі він лише на дальному плані зобразив мисливця.

Автор картини Анатолій Іваненко:

– Я почав її писати, коли якраз тепла осінь була, – прекрасна пора, яка нікого не залишає байдужим. Закінчував, коли вже от зараз заморозки, і це все відтворено в цій картині від сонячного й теплого часу до ноток зимових. Якраз відкрилося полювання, мисливці там. Хоча цього не люблю, це для мене дикунство. Головне – це краса природи.

Авторка: Валентина Гордич

Світлина від Народний часопис "Волинь".

ЖІНКА І КІТ»: художня графіка В.Гарбуза (Київ) у Рівному

Сучасний живопис – це цікаве, інколи дивне, чи візуально не типове поєднання кольорової гами та ракурсу бачення автором суспільних проблем, але майже завжди – це явище, що викликає жваву дискусію.
За свій майже 10-річний час експонентської діяльності колектив галереї «Євро-Арт» чи не вперше відійшов від звичних, тобто типових для сприйняття, сюжетів і запропонував інший ракурс погляду на художній матеріал, а саме – оголену жіночу натуру, де майже головним персонажем часто виступає кіт!
Саме під такою назвою, винесеною у заголовок цієї статті, та дещо незвичною формою презентації (коли роботи можна було побачити лише після майже годинного спілкування автора з присутніми) відкрилася виставка київського художника Володимира Гарбуза, в арсеналі якого є живопис, станкова і книжкова графіка та скульптура.
Не звичною була вже сама презентація, адже зустріч розпочалася з вільного спілкування відвідувачів, тоді як усі картини були завішені полотном. І лише після ознайомлення з біографічними даними митця й історій створення творчих робіт, відбулася, власне, презентація його творчості.
Надамо декілька штрихів до творчої біографії митця: Народився він у 1951 році на Київщині; у 1987 р завершив навчання на відділі книжкової графіки Українського поліграфічного інституту ім. І.Федорова (Львів); із 1988 р. – член НСХ України. У 1990-1997 роках працював у Лаврській майстерні над монументальними творами з Г.Пришедько-Зубченко – українською художницею-шістдесятницею, де здобув значний досвід не лише професіональної діяльності та розширив межі сприйняття національної спадщини, але й, що не менш важливо, здобув яскравий досвід спілкування з українським інакомисленням.
Він – достатньо наполеглива і амбітна людина, свідченням чого є факт його 9-разового номінування на найвищу державну нагороду – Шевченківську премію.
Він – автор графічних серій на шевченківські сюжети, зокрема ілюстрацій до «Кобзаря», книг «Шевченко і вічність», «Стежками до світил», «Давидові псалми», а також творів, виконаних олійними фарбами: «Катерина», «Перепоховання генія» та ін.
Творчість майстра неординарна й цікава. Частина його робіт має багатозначність та презентує свій, чітко і часто визначений ментально-національний код.
Тож на відкритті рівненському глядачу було запропоновано понад 40-річний ретроспективний погляд автора на цю проблематику. Тож за експонованими полотнами не складно виявити еволюцію творчості, тематичні пріоритети, кольорову гаму та ще безліч того, що вміщує ємне поняття «індивідуальна творчість».
Його картини, зважаючи на неординарність, знаходяться в експозиціях багатьох українських і зарубіжних музеїв (Австралія, Канада, Польща, Словаччина і ін.) та численних приватних збірках, позиціонуючи Україну як країну розмаїтих талантів.
Зі слів самого автора експозиції: «Образи, представлені на 26 полотнах, пропонується трактувати не натуралістично, а символічно, акцентуючи на внутрішньому зв’язку кота, жінки та всесвіту…». Відтак він запрошує глядача до діалогу, до глибин світотворення, до знаку та символу, які тисячоліттями вироблялися у тандемі «людина та природа».
Як зазначено у прес-релізі цієї виставки, «художник є виразником тієї генерації митців, які проклали шлях до якісно нової української культури, у якій традиції, ментальні коди епох переплелися з найновішими пошуками, які часом випереджають найавангардніші злети світового модернізму…».
Митець переконаний, що сучасний глядач потребує не лише якісних творів для споглядання, а прагне, насамперед, відчувати себе співучасником художнього дійства, щоб інтуїтивно-сакрально доторкнутися душею до простору і часу, які міфологізувались до космогонічної символіки образів. Відтак, його живопис – це своєрідний колористичний поліфонізм експресії і кольору, який виривається з усталеної форми, з окресленої художником площини, немов розростається в просторі, часі, зрештою, у нашому сприйнятті.
Про будь-яку експозицію можна лише нагадати чи запросити переглянути пропоноване, але сформувати власне ставлення до експонованого можна лише в один спосіб – осягнути безпосередньо наданий художником культурний код бачення ним життя. Що і роблю з приємністю.

Сергій Виткалов

У "Євро-Арті" експонують роботи львівського художника

15:06, 10 лис. 2019

"Сяйво посмішки". Виставка робіт львівського художника Романа Яціва під такою назвою запрацювала у галереї "Євро-Арт". Загалом на експозиції автор презентував 27 картин.

У своїх полотнах Роман Яців хотів передати хороший настрій через метафоричне, безформенне мистецтво, обігравши все кольорами та пластикою. Художник малював картини протягом 4-х років акриловими фарбами на папері. Свої твори сам автор характеризує, як баланс між «магічним реалізмом» та ліричною абстракцією. Виставку експонуватимуть у галереї "Євро-Арт" до 15-го грудня.

– Це мотив з братиками я намагався їх трансформувати в такий картинний образ, такий довільний. Тобто, це певна імпровізація находу, тобто я підсилив і гіперболізував зображення не деталізував, а навпаки хотів надати значення тим формам, і щоб вини дійсно складали враження якоїсь такої посмішки, – розповів Роман Яців.

Роман Яців, художник:
– Я ледь встиг оформити більшість робіт, щоб їх тут показати. У Рівне привіз найсвіжішу частину мого нового проєкту «Сяйво посмішки». Давніші роботи з нього зараз у Лодзі в Польщі. Докупи я їх зведу лише в наступному році і виставлю у львівській галереї Шептицького.

Що таке «магічний реалізм» і як далеко від нього до «ліричної абстракції»?

– Робота «Магія лісу». Я зауважив в реальному лісі біля Львова, як від вітру похилилися дерева. І я цей мотив вирішив використати. Але ще більше нагнув ці дерева, дав активніший колір. Я працюю з різними інструментами, крім пензля, використовую валик, мастихін, губки різні. І ніколи не знаю, яким буде кінцевий продукт. Але іноді так захоплююся цим, що далеко відходжу від того прообразу. І така версія вже називається «лірична абстракція». Іноді його ще називають «арт-інформель», безформенне мистецтво, – пояснює художник.

Мистецтвознавець Микола Бендюк:
– Досі я знав «реалістичного Яціва» і «абстрактного Яціва». А в цій виставці він новий для мене. Я б назвав це «абстрактний Роман Яців, але з поясненнями». Хоча, щоб повністю зрозуміти його живопис, треба прочитати його праці, він хороший теоретик. (ред. – Роман Яців - автор 20 книг і 700 наукових статтей з мистецтва). Мене найперше чіпляє в цих роботах ритм, настрій і колір. Мені новий Роман Яців ближчий своєю «ліричною абстракцією». А для «Євро-Арту», де звикли більше показувати реалізм, це однозначно прорив. Це знакова виставка і цікава.

Чому «Сяйво посмішки»?
– «Сяйво посмішки» з акцентом, що посмішка – це наша національна вдача. Вона прочитується в народному іконописанні, в роботах геніальної Марії Приймаченко та інших творах українського етнічного мистецтва. І я теж хочу, щоб ми в посмішці ставали гарнішими, гіднішими і посмішка ставала нашою зброєю. В посмішці закладено багато великої сили. І я за ту силу посмішки, з якою можна долати будь-які труднощі, – розповів художник.

Мистецтвознавця Лариса Костюк:
– «Тут 27 робіт і 27 різних посмішок. Є щаслива емоція, іронічна, еротична, посмішка смутку… а на одній з робіт я бачу навіть авторську посмішку. Я думаю, що автор такими роботами хоче показати, як можна розпізнавати ці емоції. Адже стародавні єгиптяни використовували 365 відтінків емоцій. Ми ж зараз застосовуємо приблизно 20».

Сторінка 9 із 14

“Ледь Абстрактне і Трохи Військове” презентує Євро-Арт у Рівному