"Ми – екіпаж одного корабля": у Рівному - виставка картин, які "говорять" (фото)

 

26 серпня рівненська художниця Христина Шинкар дебютувала із персональною виставкою картин у художній майстерні “Євро-Арт”. 20-тирічна мисткиня презентувала роботи, виконані у техніці олійного живопису, аби акцентувати увагу містян на проблемі забруднення довкілля та “проговорити” у такий спосіб до небайдужих поціновувачів мистецтва від імені природи.

Пелюстки квітів, які “дихають” із полотен, тварини, що гармонійно злилися з присутністю людей на, нехай і намальованому, просторі – такі асоціації викликає експозиція Христини Шинкар із тридцяти однієї картини. Перше, що спадає на думку, коли бачиш роботи юної художниці – це затишок і цілковите прийняття нас, людей, таким дивовижним світом її величності Природи. Соковиті відтінки олійних фарб до деталей передають дрібні прожилки пелюстків квітів, звислі на них росинки та глибокі погляди людей, що відображають внутрішній світ тварин поруч та в такий спосіб ніби комунікують з ними.

- Виставка "Ми – екіпаж одного корабля" умовно поділена на 2 частини. До одного залу входять картини, на яких зображені мої почуття – квіти. Основні чотири кольори: червоний, помаранчевий, білий, ніжнорожевий. Це стани мого внутрішнього світу: червоний – закоханість, білий – початок нового, жовтий – дружелюбність, енергія, рожевий – ніжність. Ці картини несуть естетичну функцію, показують мій внутрішній світ. В іншому залі експонуються портрети людей з тваринами. Дівчата відображають внутрішній світ тварин, їх стан. Це проглядається в їх погляді, положені рук, виразі обличчя, - ділиться Христина Шинкар.

Зі слів художниці, вона виконує роботи не тільки пензликом, а й часто використовує мастихін, іноді робить фактури за допомогою ганчірки. Зокрема, дівчина малює руками, коли має намір додати якийсь окремий акцент.

Тут, серед картинної галереї, хочеться спинитися на мить й уявити, про що мовчать з полотен проникливі очі, про що шепочуть квіти, про що думають зображені люди в рамках затишних картин: про втрачене минуле, утопічне майбутнє чи відповідальне теперішнє. Ось такою “голосною мовчанкою” фарб мисткиня доносить через картини до людей проблему необачного ставлення до природи. Саме тому майстерня “Євро-Арт” позиціонує експозицію художниці не просто як “витвір сучасного мистецтва”, а як екоосвітній проєкт зокрема.

- Назва виставки "Ми – екіпаж одного корабля" говорить сама за себе, що у нас немає іншої планети, іншого середовища існування, тому ми повинні берегти цю красу, подаровану природою, щоб зберегти собі гарне довкілля на майбутнє. Це завдання кожної свідомої людини. Ідея була в тому, щоб донести до людей думку про те, що берегти планету потрібно не колись, а зараз. Художні твори завжди є відображенням навколишньої дійсності, й можуть краще донести інформацію, ніж просто наукові тексти, адже в них більше виражається емоційність й піднесеність, - зазначає художниця.

Ознайомитися з творчістю Христини Шинкар усі охочі можуть до 20 вересня у галереї "Євро-Арт", що на Проспекті, Миру 4.

 

 

5.08 у галереї «Євро-Арт» відбулася непересічна подія – демонстрація 37 художніх творів (темпера й акрил) видатного художника сучасності Івана Марчука (1936 р. н.), який за наявними рейтингами входить до найвідоміших митців світу. Назву декілька: Народний художник України (2002), лауреат Національної премії України ім. Т.Шевченка (1997), член Золотої гільдії Римської академії сучасного мистецтва (2006 р.), включений до рейтингу «100 найвизначніших геніїв сучасності», укладеного британською газетою «The Daily Telegraph» (2007). Має фундаментальні каталоги та різноманітні форми власного позиціонування, виконаних на високому поліграфічному рівні, на яких чимало шанувальників його творчості отримали автограф безпосередньо в залі Галереї. Наведу декілька біографічних даних: по завершенні навчання у Львівському училищі декоративно-прикладного мистецтва ім. І.Труша (1951-1956) у знакових постатей К. К.Звіринського, О.Шатківського, Н.Сукачової й відділі кераміки Інституту прикладного мистецтва у Р.Сельського і Д.Довбошинського (1960-1965) та пошуку себе у різних сферах (Інституті надтвердих матеріалів АН УРСР (1965-1968) й Київському комбінаті монументально-декоративного мистецтва, 1968-1984) перейшов на творчу роботу, де розпочався його оригінальний і складний шлях у мистецтві, зважаючи на власний художній стиль, що «випадав» із канонів соцреалізму. У 1979 р. відбулося перше експонування художників-нонконформістів, організованих представниками української діаспори у Парижі, Мюнхені, Нью-Йорку, Лондоні, де й демонструвалися твори, виконані у цьому стилі. І саме там на нього звернув увагу Р.Пенроуз, мистецтвознавець й особистий біограф П.Пікассо, засвідчивши йому блискуче майбутнє. Сьогодні у доробку І.Марчука понад 5 тис. творів, що знаходяться на всіх континентах. За 50 останніх років брав участь у понад 150 персональних та 50 колективних виставках. Серед українських митців ХХ століття лише О.Архипенко мав 120 персональних презентацій. Останнім часом його твори експонувалися переважно за межами держави, у виставкових залах галереї УВУ (Мюнхен), галереї Шарлоттенбургу, Берліні (2015), галереї Кордегарда (Варшава), Центрум (Краків, 2016); Європейському Парламенті (2017, Бельгія), галереї Белфорт (м. Брюгге), галереї Фламандського парламенту, Брюссель; 2017); Бангкоці (галерея Королеви, Таїланд; 2017); галерея Королеви (Амман, Йорданія) тощо. І в цьому плані «народна дипломатія», тобто така форма культурної діяльності, як напрям державної політики, допомогла позиціонувати Україну чи не найвищому рівні. Пропоновані увазі рівнян полотна презентують творчість 1972-2018 рр. і написані як в Україні, так і за її межами, а відтак – демонструють еволюцію символічної гами, різні види художніх технік й широкий спектр форм власного позиціонування. Роботи, розміщені у 2 експозиційних залах галереї, вражають манерою письма. Це –абстракція, пейзаж, портрет. Частина з них написана в унікальній манері: «пльонталізм» – техніці, що балансує на межі рукотворного й технологічного, а відтак, через складність ювелірного виконання і трудомісткість її практично не можливо відтворити. Перевагою запропонованих творів є глибоке відчуття ритму, колірності, дотримання пропорції, що дозволяють впливати на підсвідомість глядача. А ще ці твори вирізняє надзвичайний магнетизм, щира любов до України, попри й надалі повторювані недоречності типу: нонконформіст, опозиціонер. Споглядаючи його пейзажі, дивуєшся: чим вони могли нести загрозу політичній системі, адже такої глибоко яскравої української природи, втіленої, до прикладу, у низці картин («Тіні на снігу», «Цвітуть хризантеми», «Ніч яка місячна», «Хатинка над обривом»), відтворених у різних видах технік, а також «Портреті Мар’яни», виписаному настільки натхненно, що на перший погляд усе це здається фотографією, немає, мабуть, у жодного українського художника. Хоча, зважаючи на минулі часи, лише геніальність художнього вислову й стала тавром на роки. Такою Україну не бачив жоден митець! Приходьте. Експонування триватиме до 27.09. (Сергій Виткалов)