Днями у рівненській галереї європейського живопису «Євро-Арт» відбулося відкриття персональної виставки відомого художника з Рівненщини Олександра Гурістюка під назвою «Мешканець села Глинськ та його живопис». Знаний у мистецькому просторі України вже понад тридцять років, художник презентував більше 20 виставок у багатьох українських містах, а також у Словаччині та Польщі. Цього року грудень виявився надзвичайно плідним для митця - майже одночасно у Рівному відкрилися одразу дві його виставки, адже напередодні у Краєзнавчому музеї Олександр Гурістюк презентував свої «Портрети провінції».

У двох залах галереї представлено близько 50 незвичайних різножанрових полотен, написаних в олійній техніці, що відображають своєрідну еволюцію митця. Наївні образи та емоції минулих років співіснують тут із реалізмом сьогоднішнього мислення художника. І якщо в дальньому залі представлено світ широких емоцій, де завдяки червоному кольору розставлено яскраві акценти і живописна енергія змушує глядача замислитися і побачити те, що, можливо, не побачив художник. То в першій залі роботи розташовані у форматі живописного бермудського трикутника, а ліва і права площина вміщують роботи, написані зовсім нещодавно. Це нестандартні натюрморти, як називають їх мистецтвознавці, що рвуть уявлення про художника Гурістюка, засвідчуючи новий період його творчості.

Друзі та шанувальники творчості митця, яких чимало завітало на презентацію виставки, відзначають напівжартома, що в 30 років він писав портрети тендітних жінок із видовженими шиями, потім казкових віслюків – із такими самими шиями, а згодом перейшов до натюрмортів, які вражають своєю реалістичністю, простотою та філософським підходом до сутності буденного життя людини.

Цікаво, що будучи сільським мешканцем і маючи невеличке господарство десь на околицях Глинська, художник черпає натхнення буквально в усьому, що його оточує – чи то соковита цибуля, чудернацька картопля, запашне українське сало чи спокуслива рибка до пива… Невловиму сільську красу він підмічає і у весняній повені, і на звичайній сільській дорозі, де зустрів воза із веселими жінками, і у тандемі бабці Гані та її кобили Мальвіни. Зізнається, що таких сільських сюжетів у нього чимало, які на кожному кроці підказує саме життя. А тема стосунків людини і природи є надзвичайно близькою йому.

- Ну як її не намалювати – цю цибулю! Не знаю чому, але мені подобається цибуля і не тільки їсти її, але і зображати, - зізнається Олександр Гурістюк. – І картопля це моя, вирощена власноруч, вибирав спеціально таку чудернацьку, «сексуально-брутальну» - ну така вона є… - сміється художник. – З роками я став агностиком і вважаю, що світ неможливо осягнути. Можна наговорити що завгодно, але ниточка неодмінно потягнеться до Бога, а там вже точно ніхто нічого не знає напевно. Тому просто треба жити і насолоджуватися цим життям! Просто треба бути в цьому світі – в якому багато жахливого і страшного, але разом з тим і багато прекрасного. Сукупність всього цього і є красою життя.

Взагалі тема наїву посідає особливо місце у філософії Олександра Гурістюка. У зв’язку з чим він, зокрема, захоплюється творчістю Марії Приймаченко, а також мистецтвом в стилі ар брют (творчість непрофесійних митців, що якомога менше слідують культурним шаблонам).

- За стільки років я відкрив свою формулу живопису: окрім усієї живописної кухні – композиція, колір, фактура, перспектива, освітлення і т.д. - я виокремив таку есенцію: душа і колір. І в якихось наївних творах мені це найкраще вдається відобразити. Скажімо, в реалістичному живописі вже не збрешеш, а тут можна сміливо зруйнувати правила, якісь канони, щоб наперекір усьому переконати глядача, що так воно і є. Головне – обдурити глядача! Тому що буває картина написана дуже професійно, а душі в ній – немає…

Часто у роботах художника звучить і тема сакральності та релігійності – наприклад, картина «Ісус над болотом» писалася упродовж 5 років. Цікавою є історія картини, що відтворює католицьку ікону, умовно названа автором «Христос в березах». Куплена ректором польського університету під час персональної виставки в Любліні, картина пережила жахливу пожежу і залишилась неушкодженою.

В період 2012-2015 років Олександром Гурістюком написані вражаючі натюрморти квітів, що привертають увагу своєю динамічністю та одухотвореністю. На питання, в чому секрет і чи не є для нього квіти уособленням жінки, митець відповідає:

- Жінка – це перша квітка! І щоб намалювати її, треба не один десяток сеансів. А ось ці квіти – це просто мої любощі. Малювати квіти треба в один сеанс, дві години максимум. Потім воно стає сухим і вже не є тією живою квіткою. Дехто вважає, що малювати квіти це дуже просто, а насправді це вищий пілотаж – схопити тепло квітки, її душу, намалювати так, щоб вона і далі жила в цьому світі.

Втім, незважаючи на нові уподобання, і сьогодні Олександр Гурістюк не може відмовити собі у задоволенні писати портрети жінок. Відтак чимало з його натурщиць не втомлюються дякувати за неповторність кожної роботи, адже митець дарує можливість почуватися справжньою жінкою, яка здатна надихати свого мужчину. І хоча художник жартома скаржиться, що жінки не витримують більше десяти сеансів, для нього це один із найсакральніших та найприємніших процесів.

- Ну а ви спробуйте висидіти 50 сеансів! Малювати жінку - це ж не просто сидиш, мовчиш і малюєш. Треба щось казати і розважати її, бо вона ж піде! Це Сезан, малюючи портрет жінки, казав їй: «Сиди сумирно, як яблуко!». І у нього, до речі, це видно – що лице, що яблуко… Але ж жінка потребує іншого підходу… Писати з жінки картину – це набагато більше, ніж володіти нею. Адже вона годинами перед тобою. Ти з нею спілкуєшся, вловлюєш її настрій, бачиш, як він відображається на її обличчі. І чим більше її вивчаєш, тим більше відчуваєш ті кольори, яких просить саме ця натура, - із захопленням розповідає художник.

До речі, портретів коханої дружини Ольги, яку друзі та близькі називають не просто музою, а цілим храмом, що прихистив митця із всіма його настроями та душевними станами, запальним характером та «приступами мізантропії», - Олександр написав вже чотири, наразі ж триває робота над п’ятим. А сама Ольга зізнається, що чоловік не перестає дивувати її, захоплюючись буквально всім навколишнім світом, і кожен день поруч із ним – це справжнє диво.

Характерно, що концепція виставки в галереї «Євро-Арт» виражена словами художника «Правда, звичайно, у кожного своя, але істина - універсальна». А на питання, «що ви хотіли сказати тією чи іншою картиною», Олександр Гурістюк відповідає:

- Я намалював так, як побачив, а кожна людина як зрозуміла – так і є. Погано, якщо нічого не зрозуміла.

Як завше, під час виставки на знаменитій тумбі «Євро-Арт» було представлено фотоінформацію про художника, а також його оригінальні думки та висловлювання. Левова частка з них – звичайно, про жінок, що є неодмінною складовою його творчості. Друга інсталяція порадувала прихильників іронічного живопису у стилі ню.

На презентації виставки чимало друзів і знайомих художника дякували та висловлювали свої враження і захоплення творчістю митця. А завідувачка відділу виставок краєзнавчого музею Галина Данильчук відзначила, що Олександр Гурістюк досяг вже того рівня визнання, коли в нашому місті для нього міг би бути створений Музей одного художника. Чого і побажали йому присутні, разом із натхненням і подальшими яскравими роботами.

Виставка триватиме до 31 січня 2016 р.

ГОЛОСНО

У галереї європейського живопису «Євро-Арт» відкривається персональна виставка Олександра Гурістюка «Мешканець села Глинськ та його живопис»

Художник є оригінальною і незаангажованою творчою особистістю в сучасному живописі. У мистецькому просторі України він відомий понад тридцять років. Презентував більше 20 персональних виставок у різних містах і селах України та сусідніх країнах. У грудні 2015 р. Олександр Гурістюк виставляється двічі: у галереї європейського живопису «Євро-Арт» зі своїм проектом «Мешканець села Глинськ та його живопис» і в Рівненському обласному краєзнавчому музеї з виставкою «Портрети провінції».

Виставка в «Євро-Арт» цікава тим, що на роздуми глядачів художник пропонує близько 50 незвичайних полотен, написаних в олійній техніці. Експозиція розміщена у двох залах галереї, де в живописному контакті поєднуються наїв минулих років і реалізм сьогоднішнього мислення художника. Нестандартна побудова виставки дозволить відвідувачам осягнути емоції кольору та чуттєвість художніх образів. Реалістичні роботи написані з натури і вражають особливою інтерпретацією сюжетів. Теми для своїх робіт художник бере із невловимої сільської краси, коли мова йде про соковиту цибулю чи про чудернацьку глинську картоплю, про незайману стихію польових квітів чи про смакоту сала і рибки.

Для відвідувачів арт-колектив галереї підготував декілька інсталяцій. На знаменитій тумбі «Євро-Арт» розміщена фото-інформація про художника та презентуються його особливі думки. Що ж до ще однієї інсталяції– обіцяємо, вона буде смаковита!

ЧаРівне

Роботи львівського художника, який навчався у кращих польських майстрів, привезли до Рівного його доньки. Картини зберігались у сімейній колекції, а тепер їх зможе побачити кожен охочий.

Виставка під назвою "Моя Україна" об'єднала 28 полотен Петра Грегорійчука. Батьки художника були репресовані радянською владою. Він був справжнім поборником українства, тому виставка присвячена національній ідеї, розповідають організатори. Натюрморти, живопис та портрети про Україну вже знайшли своїх перших поціновувачів.

Віктор Гвоздинський, відвідувач виставки, художник"Сьогоднішня виставка львівського художника, відомого українського художника, якби нас дозволяє заглянути в минулі часи. Ми бачимо майстра, ми бачимо цікавого художника, який відтворював свої роботи в такому Європейському сучасному стилі, але той стиль залишився на рівні 60-80-х років." 
Доньки Петра Грегорійчука - Марічка та Зоряна, які привезли картини, кажуть, що батько працював у різних стилях.

Зоряна Грегорійчук, донька художника: До кінця свого життя він вважав, що не можна зупинитися на досягнутому. Мистецтвознавці говорять, що він малював так, що вистачило б на кількох художників. У зовсім різних стилях. 
Доньки Петра Грегорійчука також люди творчі. Вони співають, танцюють і, звичайно ж, малюють. Жінки вже показували роботи батька у Львові, але картини, представлені у Рівному - унікальні, адже вони із сімейної колекції Грегорійчуків. Побачити роботи всі охочі зможуть до 1-го лютого.

Алла Максимчук, Назар Мідріган.

РТБ

Рівнянам презентували виставку присвячену сторіччю з дня народження видатного українського художника Петра Грегорійчука. Про це повідомляє кореспондентERVE.UA. Петро Грегорійчук часто працював над пейзажем, а зокрема пейзажем України. Тому цю виставку назвали «Моя Україна». Роботи художника вперше експонуються у Рівному.

Виставка картин видатного автора - це часовий простір, в якому Петро Никифорович зумів сконцентрувати у полотнах усю свою любов і відданість українському народові.

Динамічність та активність кольорової гами, незвичність і легкість у подачі сюжетних ліній, вишуканість та норовливість архітектоніки композицій – ось мистецькі візитівки художника.

Виставка триватиме у «Євро-Арті» до 1 лютого 2015 року.

ЕРВЕ ЮЕЙ

Сьогодні у Рівному відкрилася виставка присвячена сторіччю з дня народження видатного українського художника Петра Грегорійчука. Творчість представника львівської школи живопису стала доступною для рівнян завдяки старанням дочок митця Зоряни і Марічки. На честь річниці від дня народження художника організовані дві виставки: одна нещодавно завершила свою роботу у Національному музеї ім. Шептицького (Львів), а друга – відкривається в галереї європейського живопису «Євро-Арт» (Рівне). Вибір в експонуванні творів був зроблений на користь галереї «Євро-Арт», оскільки національна специфіка художнього доробку Петра Грегорійчука стає зрозумілішою у діалозі із європейським живописом.

- Нам запропонувала організувати цю виставку донька донька Петра Грегорійчука – Марічка. Перед цим така ж виставка презентувалася у Львові, в Національному художньому музеї і частинка робіт потрапила до нас в Рівне. Ми цим дуже пишаємося. Варто додати, що художник часто працював над пейзажем, а зокрема пейзажем України. Тому цю виставку назвали «Моя Україна». Вона присвячена до сторіччя з дня народження художника. Адже, 11 жовтня Петру Грегорійчуку виповнилося б 100 років. Роботи цього художника вперше експонуються в Рівному. Це дуже високий рівень і нам надзвичайно приємно презентувати ці роботи, - розповіла організатор заходів в галереї «Євро-Арт» Руслана Кузіч.

Одна із організаторів виставки Марічка Грегорійчук розповіла, що дана виставка є особливою для неї та її сестри, адже в картинах передані миті життя батька, його творчі пориви та безкрайнє натхнення.

- Ми довго готувалися до цієї виставки – з лютого місяця. Окрім цього, до сторіччя з дня народження батька ми готуємо альбом. Думаю, влітку нам вдасться його видати. Ці картина – історія батькового життя. Міста, в яких він побував, природа, яку неможливо було творчо не передати. Для тата цей світ був рай – він бачив прекрасне у всьому, - додала донька художника і організатор виставки Марічка Грегорійчук.

- Тато був дуже веселим, творчим, при цьому він був трудоголіком. Постійно працював над собою, вдосконалював свою майстерність не тільки в професійному плані, а й в інших ракурсах. Він своїм прикладом надихав на працю своє оточення і свою сім’ю. Натхнення він черпав в пергу чергу з творчого мистецтва. Тато цінував свою історичну Батьківщину і не любив коли його називали гуцулом – він вважав, що він покутянин. Тата дуже надихав рідний край, рідні пісні, - розповіла Зоряна Грегорійчук, співорганізатор виставки і за сумісництвом режисер одного із львівських театрів.Виставка картин видатного автора - це часовий простір, в якому Петро Никифорович зумів сконцентрувати у полотнах усю свою любов і відданість українському народові. Динамічність та активність кольорової гами, незвичність і легкість у подачі сюжетних ліній, вишуканість та норовливість архітектоніки композицій – ось мистецькі візитівки Петра Грегорійчука. Варто зазначити, що виставка триватиме до 1 лютого наступного року.

Голосно